Заголовок сторінки

Директор: Частов Володимир Іванович

Адреса: вул.Гайдамацька,69, м.Чигирин

Тел.: 2-66-54

e-mail: kanc_cg@obl.ck.energy.gov.ua

Контакти для юридичних споживачів:
ел. пошта для звітів: l.vasylkivska@obl.ck.energy.gov.ua
тел.: (04730)6-01-86

Для побутових споживачів:
ел. пошта для звернень: kanc_cg@obl.ck.energy.gov.ua
тел.: (04730) 6-01-40

Диспетчерська РЕМ: (04730)2-54-65; (04730)2-58-90

Графік роботи:
Пн-Чт: 07:30 - 16:45
Пт: 07:30 - 15:45
Обідня перерва:
12:00 -13:00
Сб-Нд - вихідний

КОЛ-ЦЕНТР 24/7
цілодобово у вихідні
та святкові дні:
(0472) 33-87-87,
(093) 170-40-57,
(050) 434-87-87,
(067) 690-48-48.

З історії розвитку Чигиринського РЕМ

Історія Чигиринського РЕМ нерозривно пов’язана з ідеєю будівництва потужної електростанції на території району.

Наприкінці 60-х – початку 70-х років ХХ століття країна вкрай потребувала нових енергетичних потужностей. Тож  у 1970 році було розроблено техніко-економічний висновок створення нової Державної районної електричної станції (ДРЕС) на Україні. Для її будівництва було виділено майданчик біля села Вітове Чигиринського району, тому і названа вона була «Чигиринською». Це мала бути найкрупніша ТЕС в Європі. В якості джерела енергії планували використовувати паливний мазут і сезонні залишки природного газу. Але через бюрократичні перепони постачальників палива так і не було визначено, тому в 1974 році Держплан змінив паливний режим Чигиринської ДРЕС.

Навесні 1977 року на території майбутньої ДРЕС розпочалися роботи по намиванню земснарядами промислового майданчика, прокладанню доріг, ліній зв’язку, спорудженню енергопідстанції «Орбіта» та першого 9-поверхового гуртожитку будівельників. Від назви енергопідстанції «Орбіта» дістало назву і селище енергетиків, яке знаходиться за 5 км на схід від села Вітове Чигиринського району. В майбутньому місті енергетиків приблизно на 20 тисяч жителів передбачалося будівництво 5-ти і 9-ти поверхових будинків, шкіл, дитсадків, лікарень, магазинів, об’єктів культури і спорту.
І-й енергоблок планувалося ввести в експлуатацію у 1982 році, але вже в липні 1978 року з’являється ідея спорудження на цьому місці атомної електростанції. Будівництво ДРЕС все ж продовжили, але потужність обмежили удвічі – до 1600 мВт, а врешті-решт взагалі відмовилися від цієї ідеї на користь АЕС.

Об’єкти законсервували, а в 1984 році приступили до будівництва АЕС на Чигиринському майданчику потужністю 4000 мВт. Масштабна будова потребувала великої кількості кваліфікованих кадрів, яку необхідно було забезпечити житлом, об’єктами соціально-культурної сфери. Вже до 1988 року тут працювало 3000 чоловік. Одночасно потрібно було удосконалювати і створювати інфраструктуру: під’їзні шляхи, лінії електропередачі (ЛЕП), річкову пристань тощо. Нове селище майбутніх енергетиків запланували збудувати на північно-західній околиці Чигирина, за 10 км від основного майданчика майбутньої АЕС. І другу спробу будівництва електростанції біля Чигирина чекало багато труднощів.

На початку 1989 року через невизначеність перспективи будівництва соціальна напруга досягла критичної межі. На будові побували представники Державної комісії з Міненерго та Мінатоменерго СРСР, які зробили висновок: спорудження АЕС призупинити, об’єкти – законсервувати, натомість, розробити проект паро-газової електростанції (ПГЕС) потужністю 2-3 млн. кВт і супутнього тепличного комбінату площею 150-200 га. Після проголошення незалежності України стан з фінансування будівництва ще більше погіршився. А у квітні 1995 року дирекція ПГЕС переходить у підпорядкування від ВО «Київенерго» до державного енергопідприємства «Черкасиобленерго», і діяльність її зводиться лише до виробництва транспортування і реалізації теплової енергії з пуско-резервної котельні біля селища Орбіта.

Закрыть