Досвідчений енергетик Товариства», майстер Золотоніської дільниці служби високовольтних ліній ПАТ «Черкасиобленерго» Олександр Попов разом з дружиною створив єдину у місті Золотоноша патронатну родину. Завдяки чуйності до дітей, досвіду у вихованні, сприятливій атмосфері та належній увазі до малечі, протягом п’яти років родина Попових виховала та реабілітувала більше 35 дітей.
За словами заступника директора технічного з високовольтних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» Валентина Бурли, окрім того, що Олександр Попов є висококваліфікованим енергетиком, він зміг реалізувати себе і як доброзичливий до дітей вихователь, які потребують піклування потрапивши в складні життєві обставини.
- Я прийшов працювати електромонтером в службу високовольтних ліній у 1995 році. В 2000 році закінчив Черкаський технікум електрифікації, а в 2006 році став майстром Золотоніської дільниці служби високовольтних ліній. Далі продовжив навчання і у 2014 році закінчив Черкаський державний технологічний університет. Майстром Золотоніської дільниці працюю і по цей час. В мої обов’язки входить ремонт та обслуговування повітряних ліній 35-150 кВ. Це заміна ізоляції, заміна опор, грозозахисних тросів, проводів, фарбування металевих опор, вирізка дерев тощо. Взагалі моя робота мені подобається і я роблю все необхідне щоб лінії були у справному стані та люди були зі світлом,- розповів про свій професійний шлях Олександр Попов.
Окрім своєї основної роботи в ПАТ «Черкасиобленерго» енергетик разом з дружиною у 2018 році створив патронатну родину. Виховують, реабілітують та доглядають дітей віком від народження і до18 років. Діти проживають у патронатній родині до шести місяців, потім повертаються до батьків, або ж можуть бути влаштовані у дитячі будинки.
- Ми дізнались про цю форму виховання у наших друзів, звернулися до служби у справах дітей, нас направили на навчання, і після проходження курсів підготовки у Києві ми почали займатися патронатом над дітьми. У вільний від роботи час я допомагаю дружині у вихованні дітей, організовуємо їм і побут і дозвілля. Граємо у футбол, ходимо в парк, піцерію, зоопарк. Разом з дружиною намагаємося показати дітям, якою може бути справжня родина. Для нас головне, щоб дитина була щаслива, для цього ми докладаємо багато зусиль,- зазначив Олександр.
- Загалом це більше моя ініціатива, мені хотілося допомогти дітям, аби вони мали щасливе дитинство, були радісні, усміхалися. Вдячна за те, що чоловік підтримав мене у цій справі. Як треба посидіти з дітьми, то Олександр мене заміняє, може вночі приготувати дитячі суміші немовлятам. Ми завжди один одного підтримуємо,- додає Ірина Попова.- Спочатку діти потрапляють до нас як колючі їжачки, переживають, щоб їх не образили. А потім проходить час, ми знаходимо спільну мову, вони починають розповідати про себе, діляться думками. Часто буває, що дітям не вистачає елементарного: аби їх вислухали, бо вдома ніколи не цікавились життям дитини.
Діти, які виховуються у патронатній родині, задоволені опікою. Мають і справи у побуті і розваги.
- Я граю з дівчатами в лєго, конструктор і пазли. Прийшов сюди разом зі своїм братом близнюком. Нам тут зручно, гарно й весело,- поділився враженнями вихованець Богдан.
Школярка Катя зазначає, що любить поливати рослини, завдяки цьому у подвір’ї зелено та охайно.
- Мені подобається допомагати доглядати за квітами, поливати їх. Ще люблю стрибати на батуті, гратися в лєго, в пісочниці,- зізнається вихованиця патронатної родини Катя.
Подружжя Попових переконане, що кожна дитина повинна мати щасливе дитинство, зростати у любові, затишку, злагоді, мати усе необхідне для комфортного навчання та виховання. Саме таку атмосферу забезпечує патронатна родина та вкладає у виховання своє серце і душевне тепло.